Найперші сірники були винайдені хіміком Шапселем у Франції в 1805 році. Щоб такий сірник запалився, використовували лінзу або крапельку сірчаної кислоти. Тому такі сірники були досить небезпечними. І ось в 1847 році вчений і хімік Бетхер створив безпечні сірники, якими ми користуємося донині. У 1851 році такі сірники почали виробляти в Швеції, і тому довгий час їх називали «шведськими сірниками».

Саме слово «сірник» походить від слова «спиця», що означає предмет з загостреним кінцем. Різновидів і розмірів сірників багато, але найбільш поширені у використанні залишаються саме кухонні сірники.

Сірники за всю свою багату історію, окрім свого основного призначення, використовуються досить різноманітно. Ось лише кілька прикладів – замість рахункових паличок для навчання дітей, як умовна грошова одиниця при різних карткових та інших іграх, для виготовлення сірникових будинків та інших споруд, для жеребкування, для різних логічних ігор, як зубочистки і основи для ватної палички, як реквізит для фокусів...